Реформування освіти в контексті філософії Ф. Ніцше
DOI:
https://doi.org/10.38014/ehs-ss.2019.1-II.02Ключові слова:
освіта і культура, принципи освіти, педагогічна культура креативного типу, свобода волі, гуманістичний світогляд, надлюдинаАнотація
Стаття фокусується на аспектах філософії Ф. Ніцше, дотичних до проблем концептуалізації цінностей, змісту і принципів сучасної освіти. Рекурентною у творчості філософа є ідея взаємозв'язку універсальної освіченості і культури зважаючи на функцію освіти в універсальній площині – як транслятора культури і культуротвірного механізму, і в індивідуальному вимірі – з огляду на призначення освіченої людини бути ланкою в ланцюгу культури, культурним мікрокосмом, ізоморфним культурному «макрокосму» – надбанню різних епох. Ідея духовної єдності освітніх закладів з культурною спадщиною співзвучна з педагогічним принципом «культуровідповідності», тобто відповідності освіти культурі і історії народу. Концепція надлюдини імплікує принципи безперервності освіти і самоосвіти, цілісності і наступності, а також гуманізації як ціннісного самовизначення особистості із визнанням її прав на індивідуальність. Ідеї філософа корелюють з цінностями педагогічної культури креативного типу і з «інтегративним» напрямом формування педагогічного знання. Філософ критично ставився до утилітарності, вузької емпірики й спеціалізації в освіті і науковому знанні як перепонам у розвитку креативності, набутті свободи волі і енергетичного потенціалу. Отже, філософія Ніцше релевантна для усвідомлення змісту низки принципів реформування сучасної освіти – гуманітаризації, гуманізації, індивідуалізації, культуровідповідності, безперервності освіти і самоосвіти, цілісності і наступності, інтегративності, креативності.
Посилання
Kremen V.H. Innovatsiina liudyna yak meta suchasnoi osvity // Filosofiia osvity. – 2013. – № 1 (12). – S. 7-22.
Danylevskyi R. Yu. Russkyi obraz Frydrykha Nytsshe // Na rubezhe XIX y XX vekov: Yz ystoryy mezhdunarodnыkh sviazei russkoi lyteraturы: Sb. nauchn. Trudov / Pod red. Yu. D. Levyna. – L., 1991. – S. 5-43.
Dolzhenko O. V. Ocherky po fylosofyy obrazovanyia : Uchebnoe posobye. – M.: Promo-Medya, 1995. – 239 s.
Kremen V. H. Osvita i nauka v Ukraini – innovatsiini aspekty. Stratehiia. Realizatsiia. Rezultaty. − K.: Prosvita, 2005. – 448 c.
Kremen V. H. Filosofiia natsionalnoi idei. Liudyna. Osvita. Sotsium. – K.: Hramota, 2007. – 576 s.
Nytsshe F. Sochynenyia v 2-kh tomakh. – M. : Mysl, 1996. – T.1. – 829 s.
Nytsshe F. Chelovecheskoe, slyshkom chelovecheskoe. Piatыi razdel. Pryznaky vыsshei y nyzshei kulturы,1878. Rezhym dostupu: shttp:// nitshe.ru/nicshefridrih-chelovecheskoe-chitat-6.html
Nytsshe F. O budushchnosty nashykh obrazovatelnykh uchrezhdenyi. Predpolahavsheesia vstuplenye,1871-1872. Rezhym dostupu: http:// www. nietzsche.ru/works/main-works/bildung
Nytsshe F. Po tu storonu dobra y zla. – Kharkiv: Yzd-vo Folyo, 2013. – 448 s.
Nytsshe, F. Tak hovoryl Zaratustra : knyha dlia vsekh y ny dlia koho : [perevod] / FrydrykhNytsshe. – M. : Ynterbuk, 1990. – 301 s.
Rozyn V.M. Predmet y status fylosofyy obrazovanyia //Fylosofyia obrazovanyia: Sb. nauch. st./Otv. red. A.N.Kocherhyn. – M.: Fond "Novoe tesiacheletye", 1996. – S.7-21.
Smolynskaia O. E. Ydeia edynstva obrazovanyia y kulturы v kultury F. Nytsshe, V. Dylteia, A. Berhsona // Nauchnyi dyaloh. – 2013. – № 8 (20) : Pedahohyka. – S. 36-50.
Frank S.L. Nytsshe i etyka "liubvy k dalnemu" // Frank S. L. Sochynenyia. – M., 1990. – S. 9-64.
Yarkova E.N. Obrazovanye y kultura (k probleme poyska pryntsypa soobraznosty obrazovanyia). // Obrazovanye y nauka. – 2015. – № 6 (125). – S. 117-128.
Wadaani M. R. Teaching for Creativity as Human Development toward SelfActualization: The Essence of Authentic Learning and Optimal Growth for All Students // Creative Education. – 2015. – № 6. – R. 669-679.
Watson-Glaser. Critical Thinking Appraisal User-Guide and Technical Manuel. – London: Pearson Education Ltd., 2012. – 88 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Victoria BLIDCHENKO-NAIKO

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.



_small1.png)

