Іншомовна компетенція як складова підготовки майбутніх інженерів-будівельників до міжнародного співробітництва

Анотація

Наразі міжнародне співробітництво є однією зі складових реформування і модернізації освіти в Україні, що сприяє її інтеграції у світовий освітній простір шляхом впровадження програм обміну, спільним науковим дослідженням та спонсорській підтримці. Саме це допомагає суттєво підвищити якість освітнього процесу, академічну мобільність та осучаснити інфраструктуру, що має велике значення для здійснення післявоєнної відбудови країни. Отож, можна виділити
наступні напрямки міжнародного співробітництва: інтеграція в європейський простір; академічна мобільність; наукова співпраця.                                                                                                                                                                                                                Таким чином, слід зазначити, що у здійсненні міжнародного співробітництва у всіх вищезазначених напрямках, ключову роль відіграє саме наявність вмінь і навичок іншомовної компетенції. Іншомовна компетенція є основою міжнародного співробітництва, що сприяє інтеграції України до ЄС, розвитку бізнесу, науковому обміну та правовій допомозі. Сьогодні знання іноземних мов є обов’язковим абсолютно для всіх фахівців для здійснення комунікації на всіх рівнях (побутової, професійної, наукової тощо).
Отже, зупинимось детальніше на раніше згаданих напрямках міжнародного співробітництва: 1) інтеграція в європейський простір має на меті наближення українських освітніх стандартів до європейських. Щодо іноземних мов, мова йдеться про вміння поєднати вітчизняну та європейську методику їх вивчення з метою опанування майбутніми фахівцями вмінь і навичок з чотирьох видів мовленнєвої діяльності (читання, письма, аудіювання та комунікації); 2) академічна мобільність - програми обміну, які сприяють навчанню та стажуванню за кордоном, наприклад, Erasmus +. Здійснення програм обміну є важливим не лише для вдосконалення знань з іноземної мови, а також вміння їх застосовувати у навчальній та професійній діяльності з метою налагодження зв’язків з міжнародними партнерами для подальшої роботи; 3) наукова співпраця, яка
спрямована на проведення та публікацію спільних наукових досліджень українських та європейських авторів. Цей напрямок наразі набуває особливої актуальності серед аспірантів та докторантів. Проведення наукових досліджень та їх подальше висвітлення у зарубіжних журналах сприяє науковому визнанню фахівців за кордоном і, у такий спосіб, здійсненню міжнародної співпраці.