«Тріщини в броні»: травматизація дитини та шляхи зцілення в умовах війни

Світлана ТАФІНЦЕВА; Людмила МОТОЗЮК

doi:10.38014/ehs-ss.2025.4.08

Автор(и)

Світлана ТАФІНЦЕВА Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія, Хмельницький, Україна https://orcid.org/0000-0002-2280-7556
Людмила МОТОЗЮК Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія, Хмельницький, Україна https://orcid.org/0000-0002-6426-0261

DOI:

https://doi.org/10.38014/ehs-ss.2025.4.08

Ключові слова:

психоемоційні переживання, рівні травматизації дитячої психіки, захисні механізми, шляхи зцілення, дитяча психотерапія

Анотація

У статті представлено випадок травматизації дитини внаслідок впливу бойових подій та поранення батька, який перебував на фронті. Розкрито динаміку психоемоційних переживань, захисних механізмів, трансформації агресії та пошуку ресурсів. Метафора «тріщини в броні» використовується для опису поступового пом’якшення психіки дитини й можливості емоційного відкриття через терапевтичні стосунки. Автори аналізують особливості взаємодії дитячого психотерапевта з юними клієнтами, які зазнали травматизації внаслідок військових подій в Україні. У центрі уваги – психоемоційні переживання дитини-клієнта на різних рівнях травматизації. Окремий акцент зроблено на ключових шляхах зцілення, що дозволяють дорослим краще розуміти психічний стан дітей і їхні потреби в кризових умовах. Узагальнено, що прийняття символічного мислення дитини, якісна психоаналітична інтерпретація, безпечні та стабільні терапевтичні стосунки, визнання та контейнерування агресії дитини, творча репрезентація травми та ресурсне повернення до «дотравматичних» спогадів створюють можливість гармонізації психоемоційного стану, розвитку ресурсів дитини та зниження впливу травматизації.

Посилання

1. Freud, S. (1920). Beyond the pleasure principle. International Psycho-Analytical Press.

2. Freud, A. (1936). The ego and the mechanisms of defence. Hogarth Press.

3. Winnicott, D. W. (1965). The maturational processes and the facilitating environment. International Universities Press.

4. Danese, A. (2020). Annual research review: Rethinking childhood trauma – New research directions for measurement, study design and analytical strategies. Journal of Child Psychology and Psychiatry, 61, 236-250.

5. Mayer, S. E., Surachman, A., Prather, A. A., et al. (2022). The long shadow of childhood trauma for depression in midlife: Examining daily psychological stress processes as a persistent risk pathway. Psychological Medicine, 52, 4029-4038.

6. Malik, A. N., & Hassan, S. (2025). The SHARE model of trauma recovery: Addressing silence, honor, attachment, relational trauma, and embodied memory in collectivist cultures. Journal of Evaluation in Clinical Practice, 31, Article 70200.

7. Pynoos, R. S., & Nader, K. (1988). Psychological first aid and treatment approach to children exposed to community violence: Research implications. Journal of Traumatic Stress, 1(4), 445-473. https://doi.org/10.1007/BF00980366

8. Van der Kolk, B. (2022). Tilo vede lik: Yak lyshyty psykhotravmy v mynulomu. Vivat.

9. Cramer, P. (2015). Defense mechanisms in psychology: Application in clinical practice with traumatized children. Psychodynamic Psychiatry, 43(4), 553-568. https://doi.org/10.1521/pdps.2015.43.4.553

10. Perry, B. D., & Salavitz, M. (2023). Khlopchyk, yakoho rostyly yak sobaku ta inshi vypadky dytiachykh psykholohichnykh travm. Vydavnytstvo Rostyslava Burlaky.

11. Kravtsova, A. (Ed.). (2024). Hra pid vohnem. Istorii, robota, sposterezhennia, dumky ukrainskykh psykhoanalitychnykh dytiachykh terapevtiv pid chas viiny. Vydavnytstvo Rostyslava Burlaky.

12. Kulish, O. V., & Siryk, I. V. (2022). Psykhoterapiia ta psykhokorektsiia osobystosti z posttravmatychnym stresovym rozladom. Problems of Modern Psychology, 5, 46-52. https://doi.org/10.26661/2310-4368/2022-1-5

13. Oksiutovych, M. O., & Sabadukha, V. O. (2023). Psykhotravmuiuchyi dosvid dytyny ta osoblyvosti sotsializatsii pry tsomu. Vcheni zapysky TNU imeni V.I. Vernadskoho. Seriia: Psykholohiia, 34(73), 5, 58-64.