Вища освіта як засіб подолання посттравматичного стресового розладу в умовах війни

Анотація

Статтю присвячено дослідженню організаційної, педагогічної і гуманітарної потенційних можливостей вищої освіти як засобу подолання посттравматичного стресу в умовах війни. Наведено тлумачення основних понять «стрес», «стресостійкість», «посттравматичний стрес», «посттравматичний стресовий розлад», визначено симптоми посттравматичного стресового стану. Акцентовано, що залучення внутрішньо переміщених осіб до здобуття вищої освіти одночасно розв’язує такі важливі завдання як подолання наслідків посттравматичного стресу, психологічну стабілізацію особистості, її соціалізацію, пристосування до життя в нових умовах, підготовку майбутнього кваліфікованого фахівця і громадянина. Висвітлено комплекс заходів, що забезпечують успішне виконання цих завдань, серед яких: вирішення матеріально-побутових та організаційно-педагогічних проблем, проектування навчально-пізнавальної і виховної діяльності на основі відомостей психолого-педагогічного діагностування, створення сприятливого соціально-психологічного середовища, формування міжособистісних взаємовідносин на засадах української моралі, мови і ментальності, активне залучення молоді до громадської роботи, в тому числі, до студентського самоврядування, особистісно орієнтований підхід до процесу навчання, ефективне використання змісту навчальних дисциплін, застосування перспективних методик викладання і оцінки навчальних досягнень, залучення студентів до віртуальної електронної комунікації, участі у тематичних програмах і проектах. Результатом педагогічного процесу має стати психологічно врівноважена, адаптована до нових умов життя особистість, і в той же час ‒ компетентний фахівець.