Психолого-педагогічне розуміння особливостей «дистанційного навчання» як виклику сьогодення

Анотація

В умовах нестабільності суспільства, підсилених загрозами життю та здоров’ю через пандемію COVID, воєнний стан, гостро постає проблема продовження навчання здобувачів освіти на всіх рівнях. Російсько-українська війна, після повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року рф, психологічно травмувала все населення, особливо дітей та молодь, які були свідками окупації південно-східних областей України, виїжджали через ворожі блокпости, втрачали рідних, близьких, знайомих, звичні умови життя, стабільні життєві цінності, тощо. Не буде перебільшенням, що сьогодні в Україні 75-80% дітей живуть в стані травм психіки, горювання, порушення сну через нічні кошмари, замкнутість у спілкуванні, що є показником порушення функцій психіки. Для зниження рівня стресу, зменшення стану паніки необхідно взяти емоції дітей під контроль. А для цього перемістити в більш безпечне соціальне середовище. Для збереження ефективної життєдіяльності, за можливості продовжити навчання, в перші дні необхідне кризове втручання. Психологічну
підтримку важливо здійснювати індивідуально, враховуючи рівень травми, стресу та стресостійкості. Щоб продовжити навчальну діяльність в умовах сезонних захворювань, психотравмуючих впливів війни, як вітчизняні так і зарубіжні науковці психологи, педагоги, соціологи, політологи, правозахисники використовують фактичний статистичний матеріал для визначення динаміки змін, проводять різноманітні дослідження психічних станів, рівнів здоров’я українців різного віку, особливо посттравматичних стресових розладів у дітей та молоді. Виклики сьогодення, на які доводиться реагувати суспільству, створюють нові умови та визначають нові завдання, у тому числі для освітніх установ. Необхідність вирішувати проблеми, пов’язані із пошуком шляхів пристосування функціонування суспільства до нових реалій в умовах всесвітньої пандемії, російсько-української війни, захисту незалежності, територіальної цілісності, відбудови зруйнованих об’єктів інфраструктури та населених пунктів, забезпечення належного рівня соціального захисту населення, ускладнюють і освітню діяльність на всіх рівнях. Оскільки ця проблема має загальнодержавний характер, вона вимагає пошуку дієвих механізмів оновлення освітньої діяльності, збереження як життя, здоров’я так і якості знань дітей та молоді в умовах війни.