Засоби навчання емпатії дітей з розладами спектру аутизму

Надія  КОГУТЯК

doi:10.38014/ehs-ss.2020.1.10

Автор(и)

Надія КОГУТЯК Кандидат психологічних наук, доцент кафедри соціальної психології та психології розвитку, Прикарпатський університет імені Василя Стефаника, Івано-Франківськ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.38014/ehs-ss.2020.1.10

Ключові слова:

емпатія, розлади спектру аутизму, навчання, статична та динамічна форми презентації мімічної експресії

Анотація

У статті розглядається емпатія як афективно-когнітивний феномен, дефіцит якого характеризує розлади спектру аутизму. Опираючись на визначення емпатії як інтегрального соціально-психологічного явища, що поєднує у собі емоційний, когнітивний та поведінковий компоненти, автори розкрили основні засоби навчання емпатії дітей з ознаками аутизму. Здібності до емпатії у дітей з аутизмом були визначені як здатність розуміти і поведінково реагувати на емоційні стимули, запропоновані дослідником. У емпіричному дослідженні взяли участь 24 дитини (у супроводі батьків) віком від 4 до 8 років, з них 13 дітей мали ознаки аутизму, а 11 були визначені як діти з нейротиповим розвитком та з відсутніми складними соматичними захворюваннями. Гіпотеза дослідження: форма та засоби презентації емоційних виразів вливає на успішність засвоєння (навчання) емпатійної реакції та відрізняється у дітей з РСА та дітей із нейротиповим розвитком. Методи дослідження: Стандартизоване спостереження C.A.R.S (Childhood Autism Rating Scale) та експеримент для діагностики мімічної експресії дітей у статичній та динамічній формах. Аналіз отриманих результатів дозволяє зробити наступні висновки: негативні емоцій швидше аніж позитивні засвоюються у обох групах дітей; динамічна форма презентації емоційного стимулу краще диференціюється нейротиповими дітьми, але складніше дітьми з ознаками аутизму; емоції на схематичних зображеннях дітям з дослідної групи легше впізнавати, аніж на фото з людьми. Динамічна форма навчання емпатії досягає більшої ефективності (збільшується час концентрації уваги та зменшується кількість відволікань) для дітей з ознаками аутизму при багаторазовому повторенні.

Посилання

Golan O., S. Baron-Cohen S. (2006). Systemizing empathy: teaching adults with Asperger syndrome or high-functioning autism to recognize complex emotions using interactive multimedia. "Dev Psychopathol". Spring; 18(2). 591-617.

Schrandt, J. A., Townsend, D. B., & Poulson, C. L. (2009). Teaching empathy skills to children with autism. Journal of Applied Behavior Analysis, 42(1), 17–32. https://doi.org/10.1901/jaba.2009.42-17

Cheng Y., Chiang H-Ch., Ye J., Cheng L. (2010). Enhancing empathy instruction using a collaborative virtual learning environment for children with autistic spectrum conditions. "Computers & Education", ISSN: 0360-1315, 55 (4). 1449-1458

Greenberg D.M., Rentfrow J.P., Baron-Cohen S. (2015). Can music increase empathy? Interpreting musical experience through the empathizing– systemizing (ES) theory: implications for autism. Empirical Musicology Review. 10 (1-2), 95.

Gillberg C. Autism Spectrum Disorders. (2006) A Clinician's Handbook of Child and Adolescent. Eds. Cambridge University Press. ISBN 0-521-81936-9.

Baron-Cohen S. (2004). The cognitive neuroscience of autism. J"ournal of Neurology, Neurosurgery & Psychiatry". 75. 945-948.

Kohutiak N.M. (2018). Problemy mizhdystsyplinarnykh doslidzhen u epidemiolohii autyzmu. Zbirnyk naukovykh prats: psykholohiia. IvanoFrankivsk: Vyd-vo DVNZ "Prykarpatskyi natsionalnyi universytet imeni Vasylia Stefanyka". 22. 123-129 doi: 10/15330/psp.22.123-128

Zhuravlova L.P., Shpak M.M. (2015). Empatiia yak psykholohichnyi mekhanizm rozvytku mizhosobystisnoho emotsiinoho intelektu. Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology. 3(25). 85-88.

Prykhydko A. Y. (2009). Problema emotsyi v zarubezhnoi sotsyalnoi psykholohyy. "Voprosy psykholohyy". 1. 141.

Zhuravlova L. P. (2007). Psykholohiia empatii. Zhytomyr : Vyd-vo ZhDU im. I. Franka.

Castelli F. (2005). Understanding emotions from standardized facial expressions in autism and normal development. Autism, 9. 428-449.

Pisula E. (2010). Autyzm. Przyczyny, symptomy, terapia. Gdanśk: Wydawnictwo Harmonia.

Kohutiak N.M. (2014). Metodolohichni poshuky u diahnostychnykh doslidzhenniakh typovykh kohnityvnykh defitsytiv pry rozladakh spektru autyzmu // Naukovyi teoretyko-metodolohichnyi i prykladnyi psykholohichnyi zhurnal "Psykholohiia osobystosti". Ivano-Frankivsk: Vyd-vo Prykarpatskoho natsionalnoho universytetu imeni Vasylia Stefanyka. 1 (5). 120-133.