Освіта військових анестезіологів в умовах російсько-Української війни та результати лікування болю у пацієнтів з вогнепальними та мінно-вибуховими пораненнями на етапах лікування в Збройних Силах України

Анотація

Освіта військових анестезіологів відіграє найважливіше значення для покращення результатів лікування пацієнтів з вогнепальними та мінно-вибуховими пораненнями. Адже, саме анестезіолог оцінює важкість стану пацієнта, планує тактику інтенсивної терапії та прогнозує віддаленні перспективи лікування. До таких компонентів інтенсивної терапії відноситься й лікування болю. Неефективне знеболення чи відсутність якісного контрою над болем може стати причиною його хронізації. Нажаль, хронічний біль у пацієнтів з вогнепальними пораненнями діагностується в 70% випадках, а з мінно-вибуховими пораненнями – 83.3%. Саме тому вивчення результатів впливу, стресових факторів війни на пацієнта та освіченості анестезіологів в питаннях лікування
болю, на процеси хронізації болю мають важливе значення і потенційно може покращити результати лікування таких пацієнтів у віддаленій перспективі.
Методи. Представлено результати лікування 1166 пацієнтів з вогнепальними та мінно-вибуховими пораненнями. Інтенсивність болю діагностували за допомогою візуальної аналогової шкали (ВАШ). Наявність гострої стресової реакції (ГСР) діагностували за допомогою The hospital anxiety and depression scale (HADS) та анамнезу хвороби, діагноз встановлював психіатр. Вдоволеність результатами лікування вивчали за допомогою шкали оцінки якості
життя (Chaban quality of life scale (CQLS). Діагностика посттравматичних стресових розладів (ПТСР) – за допомогою Місісіпської шкали посттравматичних стресових розладів (військовий варіант) (МШ ПТСР (в)). Порівняння груп проводилося за критерієм Манна-Уітні та за критерієм хі-квадрат з урахуванням поправки на неперервність. Для аналізу зв’язку ризиків отримання негативного результату лікування з факторними ознаками було використано метод побудови однофакторних та багатофакторних моделей логістичної регресії. Якість моделей оцінювалася за площею під ROC-кривою (AUC – Area under the ROC curve). Для кількісної оцінки ступеню впливу факторної ознаки розраховувався показник відношення шансів.
Результат. Виявлено дуже сильний зв’язок хронізації болю з наявністю у пацієнтів ГСР, а також даними CQLS під час виписки з лікувального закладу та через 1 і 3 місяці після лікування (AUC>0.9). Виявлено зв’язок із наявністю ПТСР за даними МШ ПТСР (в) через 1 та 3 місяці після поранення (AUC=0.65 95% ВІ 0.62-0.68). Також, високий ризик хронізації болю (≥95.6% пацієнтів із хронічним болем) спостерігається у пацієнтів з ГСР при поступленні та даними HADS >10 балів, CQLS під час виписки ≤75, CQLS через 1 місяць ≤66, CQLS через 3 місяці ≤66.
Висновки. Враховуючи результати проведеного аналізу зрозумілим є те, що військові анестезіологи плануючи інтенсивну терапії та прогнозуючи віддалені перспективи лікування болю повинні володіти знаннями та практичними навиками суміжних спеціальностей, адже гостра стресова реакція та якість життя за даними CQLS має сильний зв’язок із ризиком хронізації болю, що потребує спеціальної діагностики.

Trial registration
ClinicalTrials.gov: Retrospectively registered on July 28,
2022 NCT05478642