Мова як детермінанта формування способів мислення

Анотація

У статті проаналізовані основні види мислення, властиві сучасній людині та соціуму загалом. Запропоновано визначенна та здійснено аналіз просторового мислення як розумової діяльності людини. Введено дефініцію «космічного мислення», охарактеризованого процес його формування та особливості. Кваліфковані операції мислення та основні діяльнісні функції, які ними забезпечуються. Синтез і аналіз охарактеризовані як основні механізми пізнавальної діяльності людини. Проілюстровано, що і людина, і суспільство оперують словом як основною одиницею мови і основною одиницею мислення, яка бере участь в операціях синтезу та аналізу як розвитку мовлення, так і систематизації мови. Слово як одиниця об’єктивної мови, з одного боку, має умовний зміст і вступає в умовні зв’язки з іншими словами, відображаючи закономірності зв’язків, які є в мові, а з іншого боку, як одиниця суб’єктивного мови, вона сприяє вираженню авторського начала і має індивідуальний зміст, що відображає бачення світу конкретною особистістю.
Логічні операції синтезу та аналізу, які є основними способами мислення, сприяють становленню мовної особистості та становленню мовної структури в мисленні особистості, формують закономірні та відтворюють умовні зв’язки між мовними одиницями, перевіряють отриманий мовний досвід, а також визначити історичні процесуальні зміни в мовній системі. Двоспрямованість (здійснення процесів синтезу й аналізу) людського мислення забезпечує найбільш повне відображення дійсності в мові через вербалізацію основних явищ і процесів навколишнього світу, понять і категорій мислення. У результаті мова як явище людської діяльності здатна виражати всі поняття і думки людини, будучи універсальним і водночас унікальним способом спілкування біологічного виду homo sapiens.