Creativity in education: managerial and psychological aspects

Анджей МІРСКІ

doi:10.38014/ehs-ss.2021.4.02

Автор(и)

Анджей МІРСКІ Доктор психології, професор, Краківська академія ім. Анджея Фрича Моджевського, Краків, Польща

DOI:

https://doi.org/10.38014/ehs-ss.2021.4.02

Ключові слова:

творчість, освіта, управління, інформація, знання, учитель, розвиток культури, особистісний розвиток

Анотація

Основною темою статті є питання креативності в освіті, з особливим наголосом на психологічних та управлінських аспектах (чи можна керувати креативністю?). Важливість цього особливо висока в постіндустріальну епоху, засновану на інформації, знаннях і творчості. Оскільки метою навчання є підготовка учня до світу, в якому він чи вона житиме та діятиме, воно має бути спрямоване на стимулювання творчого потенціалу учня. За своєю природою людина є творчою особистістю. Метою навчання є інтелектуальний та індивідуальний розвиток учня, тому воно має спрямовуватися на розвиток творчого потенціалу учня та творчого способу життя. Чотири найважливіші аспекти творчості - це схильності, досягнення, процес і тиск навколишнього середовища. У процесі навчання найважливіше зосередитися на розвитку креативності в сенсі схильності (творчого потенціалу). Для цього потрібне якнайбільше ознайомлення з досягненнями великих майстрів культури, навчитися поважати, збирати та реєструвати чи фіксувати
власні досягнення (хоч і скромні), опанувати ази творчого процесу, створити середовище прихильність до творчості.

Посилання

Amabile, T. (1983). The Social Psychology of Creativity. New York: Springer-Verlag Publishers.

Amabile, T. (1989). Growing Up Creative. Buffalo, NY: The Creative Education Foundation Press.

Amabile, T. (1995). “How Creativity Happens.” Presentation at the National Research Symposium on Talent Development, University of Iowa.

Csikszentmihalyi, M. (1996). Creativity: Flow and the Psychology of Discovery and Invention. New York: Harper Collins Publishers.

Dobrołowicz, W. (1995), Psychodydaktyka kreatywności, WSPS, Warszawa.

Gardner, H. (2002), Inteligencje wielorakie. Teoria w praktyce, Media Rodzina, Poznań.

Kozielecki, J. (1997), Transgresja i kultura, Wydawnictwo Akademickie "Żak", Warszawa.

Kozielecki, J. (2001), Psychotransgrecjonizm, Wydawnictwo Akademickie "Żak", Warszawa.

Kwieciński, Z. (1989), Składniki i aspekty edukacji, [in:] H. Muszyński (ed.) Socjalizacja - osobowość - wychowanie, Wyd. Naukowe UAM, Poznań.

Maslow, A. (1962), Towards a Psychology of Being, Princeton, New York.

Maslow, A. (2006), Motywacja i osobowość, Wydawnictwo Naukowe PWN, Warszawa.

Mooney, R. (1963), A conceptual model for integrating four approaches to the identification of creative talent, [in:] Scientific creativity: Its recognition and development, C.W. Taylor, F. Barren (ed.), Wiley, New York.

Nęcka, E. (1987), Psychologia twórczości, GWP, Gdańsk.

Nęcka, E. (1987), Proces twórczy i jego ograniczenia, Wydawnictwo UJ, Kraków.

Nęcka, E. (2001), Psychologia twórczości, Gdańskie Wydawnictwo Psychologiczne, Gdańsk.

Nęcka. E. (2002), Wymiary twórczości, [in:] Nowe teorie twórczości. Nowe metody pomocy w tworzeniu, ed. by K.J. Szmidt and K.T. Piotrowski, Oficyna Wydawnicza "Impuls", Kraków.

Olczak, M. (2009), Trening twórczości - współczesna i efektywna forma wychowania przez sztukę, Oficyna Wydawnicza "Impuls", Kraków.

Schank, R.C., Abelson, R.P. (1977), Scripts, plans, goals and understanding, New Jersey, Erlbaum.

Stein, M.I. (1953), Creativity and Culture, "Journal of Psychology", No. 36, pp. 311-322.

Popek, S. (1988), Zdolności i uzdolnienia twórcze - podstawy teoretyczne, [in:] Aktywność twórcza dzieci i młodzieży, red. S. Popek, WSiP, Warszawa.

Popek, S. (2001), Człowiek jako jednostka twórcza, Wydawnictwo UMCS. Lublin.

Proctor, T. (1998), Zarządzanie twórcze, Gebethner & Ska, Warszawa.

Radlińska H. (1947), Oświata dorosłych, Ludowy Instytut Oświaty i Kultury, Warszawa.

Sołowiej J. (1997), Psychologia twórczości, Uniwersytet Gdański, Gdańsk.

Wojnar, I. (1976), Teoria wychowania estetycznego, PWN, Warszawa.