Діагностика когнітивної дисфункції у військових з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання алкоголю, пов’язаного з депресією

Анотація

Когнітивні порушення, які в більшості випадків не враховуються лікарем і, отже, залишаються поза сферою медичної допомоги, характерні майже для всіх пацієнтів з психічними захворюваннями. Ігнорування проявів когні­тивних порушень пов’язано насамперед з тим, що діапазон когнітивних здібностей має індивідуальні особливості для кожної людини і тому їх визначення не має чітких критеріїв оцінки. У статті представлені традиційні методи психодіагностичних досліджень для виявлення когнітивних розладів, депресивних станів, індивідуальних типологічних особливостей у військовій частині з психічними та поведінковими роз­ладами внаслідок вживання алкоголю для підвищення якості діагности­ки та подальшої медичної підтримки пацієнтів цієї категорії. Типови­ми симптомами у цієї групи пацієнтів були: порушення сну; знижений настрій; несподівані напади гніву, обурення, необгрунтований страх; тривожність; дратівливість, вегетативні розлади, депресія. Згідно з інформованою згодою, ми використовували кілька стандартизованих нейропсихологічних тестів, які мали високі характеристики валідації та надійності, для вивчення індивідуально-психологічних відмінностей пацієнтів, згідно з літературою [1,2]. Емоційні порушення оцінювали до та після лікування за допомогою шкали Мінімального обстеження психічного стану (MMSE) [10], яка визначала короткочасну та дов­готривалу пам’ять у пацієнтів; слухові функції вивчали за методикою A. Luria; для проведення тесту на малювання годинника випробовува­ного попросили намалювати годинник, результати якого вказували на наявність у пацієнта клінічно значущих когнітивних порушень; Опи­тувальник Г. Айзенка був використаний для виявлення основних індиві­дуальних рис особистості; Анкета Спілбергера-Ханіна була використа­на для оцінки проявів реактивної та особистої тривожності [7]; рівень депресії визначався за шкалою Цунга. Для об’єктивної оцінки больової ре­акції для визначення вегетативної реакції людини [13] та візуальної ана­логової шкали (VAS) використовували динамічний запис діаметра зіниці (пупілометрія). За результатами дослідження було встановлено, що у пацієнтів обох груп - у 86 осіб (основної та контрольної) виявлено до 50% прикордонних когнітивних порушень, що можна вважати надійною прогностичною інформативною ознакою психічного стану пацієнтів. Повідомлялося про низьку тривожність за шкалою Спілбергера-Ханіна у пацієнтів із симптомами депресії. Всі інші скринінгові діагностичні шкали виявили прикордонні когнітивні порушення у всіх пацієнтів. Таким чином, було доведено, що прикордонні когнітивні порушення у пацієнтів з психічними та поведінковими розладами через вживання ал­коголю взаємодіють з депресією, що суттєво впливає на когнітивні здіб­ності. Для усунення когнітивних порушень (ДІ) пацієнтам обох груп було запропоновано комплексне традиційне лікування з додатковим використанням метаболічного препарату цитофлавіну. Літературні джерела [8] підтверджують доцільність використання складного ме­таболічного нейропротективного препарату, дія якого спрямована на синтез енергетичних комплексів через різні рецепторні, ферментатив­ні та медіаторні системи. На думку авторів [8], цитофлавін можна віднести до метаболічних препаратів, який діє як індуктор основних метаболічних шляхів у клітинах, сприяє утилізації вільного кисню та запобігає ішемічним змінам в органах і тканинах за рахунок зниження рівня перекисних процесів. Комплексна терапія лікування прикордон­них когнітивних станів курсом цитофлавіну є патогенетично виправ­даною, що забезпечило в нашому дослідженні поліпшення психологічного стану солдатів обох груп. Мета: вивчити динаміку обґрунтованості та ефективності методів оцінки когнітивного статусу пацієнтів з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання алкоголю, пов’язаного з депресією, та проведення корекції когнітивної дисфунк­ції шляхом додаткового введення цитофлавіну. Висновок: На основі комплексу діагностичних тестів були отримані точні та адекват­но порівнянні показники, що дозволило скласти об’єктивну картину когнітивних порушень, їх кореляцію з депресією, що суттєво вплинуло на результат лікування. Корекцію когнітивної дисфункції проводили додатковим введенням цитофлавіну по 2 таблетки 2 рази на день ПО протягом півгодини до їди.