Study of vitality as a resource for providing students’ psychological safety

Олена ГРЕК

doi:10.38014/ehs-ss.2020.3-2.01

Автор(и)

Олена ГРЕК Кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології розвитку та соціальних комунікацій, ДУ «Південно-український національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського», м. Одеса, Україна https://orcid.org/0000-0002-7925-0939

DOI:

https://doi.org/10.38014/ehs-ss.2020.3-2.01

Ключові слова:

життєстійкість, компоненти життєстійко¬сті, смисложиттєві орієнтації, психологічна безпека, стресостій¬кість, студенти

Анотація

У статті розглянуто проблему вивчення життєстійкості у вітчизняних та зарубіжних підходах. Розглянуто поняття «життєстійкості» та її компоненти, особливості зв’язку життєстійкості та стресу. Представлені фактори, які викликають стрес у людини та механізми життєстійкості, які сприяють зменшенню впливу стресфакторів на особистість, а також характеристика студентського віку як одного із сензитивних періодів прояву та розвитку життєстійкості. Емпірично досліджено особливості розвитку життєстійкості та її компонентів у студентів-психологів 1-4 курсів. Досліджуваними були 80 студентів-психологів Університету Ушинського. Були використані наступні методики дослідження: тест життєстійкості С. Мадді (в адаптації Д. О. Леонтьєва та О.І. Рассказової), методика СЖО Д.О. Леонтьєва, опитувальник «Уявлення про інформаційно-психологічну безпеку» Т. О. Басанової. Для статистичного аналізу був використаний кореляційний метод за Спірменом та критерій U Манна-Уітні. Результати. Було встановлено, що рівень життєстійкості у студентів-психологів 1-4 курсів має середній рівень та значне зростання показників виявлено на 3 курсі. Виявлені особливості усвідомленості життя у студентів з різним рівнем життєстійкості. А також представлені зв’язки між показниками життєстійкості та компонентами смисложиттєвих орієнтацій у досліджуваних. Досліджено рівень інформаційно-психологічної безпеки у студентів-психологів та її зв'язок з показниками життєстійкості. Тобто життєстійкість як ресурс стимулює активність студентів та може забезпечити їх психологічну безпеку в сучасних реаліях.

Посилання

Вaeva I. A., Baev N.N. (2013). Psychological resources of students’ safety as an indicator of psychological security of an individual // Elektronnyj zhurnal «Psihologicheskaya nauka i obrazovanie». № 1. r. 1-9. - [Elektronnyj resurs].– URL: http://psyedu.ru

Verbina G.G. Zhiznestojkost' cheloveka kak lichnostnyj resurs dostizheniya vysokogo urovnya fizicheskogo i psihicheskogo zdorov'ya // Klinicheskaya i medicinskaya psihologiya: issledovaniya, obuchenie, praktika: elektron. nauch. zhurn. 2017. T. 5, № 4(18) [Elektronnyj resurs].– URL: http://medpsy.ru/climp [in Russian]

Voronkina L.B. Zhiznestojkost' kak lichnostnyj resurs v obespechenii psihologicheskoj bezopasnosti//V sbornike: Universitetskie chteniya -2017 Materialy nauchno-metodicheskih chtenij PGU. 2017. S. 52-57. [in Russian]

Knizhnikova S.V. Strukturno-funkcional'noe opisanie zhiznestojkosti v aspekte suicidal'noj prevencii (Stat'ya) // Materialy IV Vserossijskoj NPK «Fenomenologiya i profilaktika deviantnogo povedeniya». Krasnodar, 28-29 oktyabrya 2010. S. 67- 70 [in Russian]

Leont’ev D.A., Rasskazova E.I. (2006). Test zhiznestojkosti. Moskva: Smysl. [in Russian]

Loginova M.V. (2009). Zhiznestojkost’ kak vnutrennij klyuchevoj resurs lichnosti. Vestnik Moskovskogo universiteta MVD Rossii. 6: 9 − 22. [in Russian]

Mannapova K. R. The role of life in life of complex living situations

Golyeva, G.I. (2012). Development of emot onal stability as the key competence of students psychologists. Global Crisis of contemporaniety in the sphere of mindset, social values and polit cal interests correlat on: XXXV Internat onal Research and Pract ce Conference (рр. 112–119). London. (rus)

Tarabrina N.V., Harlamenkova N.E., Padun M.A. (2017). Intensivnyj stress v kontekste psihologicheskoj bezopasnosti [Intensive stress in the context of psychological safety] M.: «Institut psihologii RAN». 344 p. [in Russian]

Tytarenko T.M., Larina T.O. Zhyttiestiikist osobystosti: Sotsialna neobkhidnist ta bezpeka. K.: Marych, 2009. 76 s.

Fominova A.N. (2012). Zhiznestoikost’ lichnosti [Personality Resilience]. Moskva. 151 p. [in Russian]

Shmatova Yu.E. (2020). Impact of COVID-19 on Mental Health of Population (as an Indicator of Human Potential): Experience of Foreign Studies. Problems of Territory’s Development, no. 4 (108), pp. 88–108. DOI: 10.15838/ptd.2020.4.108.6

Eksakusto T. V. Psihologicheskaya bezopasnost': principy issledovaniya, definicii, model' / T. V. Eksakusto // Vestnik Pyatigorskogo gos. lingv. un-ta. – 2009. – № 3. – S. 331–334.

YUdina E.V. K probleme sindroma vygoraniya u psihologov-konsul'tantov: ekzistencial'nyj podhod // Vestnik MGGU im. M.A. SHolohova. Seriya «Pedagogika i psihologiya». 2011. № 1. S. 109–115.

Holmes E., O’Connor R., Perry V.H, Tracey I., Wessely S., Arseneault L. [et al.]. (2020). Multidisciplinary research priorities for the COVID-19 pandemic: a call for action for mental health science. The Lancet Psychiatry, vol. 7, pp. 547–560. DOI: https://doi.org/10.1016/S2215-0366(20)30168-1

LaGreca (1985). The Psychosocial factors in surviving stress. Special Issue: Survivorship: The other side of death and dying. Death studies. Vol. 9. № 1. Р. 23–36.

Maddi S., Kobasa S. (1984). The Hardy Executive: Health under Stress. Homewood (IL): Dow Jones-Irwin.

O’Connor R.C., Nock M.K. (2014). The psychology of suicidal behaviour. The Lancet Psychiatry, vol. 1, pp. 73–85. DOI: 10.1016/S2215-0366(14)70222-6

Turecki G., Brent D.A., Gunnell D. [et al.] (2019). Suicide and suicide risk. Nat. Rev. Dis. Primers, vol. 5, p. 74. DOI: 10.1038/s41572-019-0121-0

Reynolds D.L., Garay J.R., Deamond S.L., Moran M.K., Gold W., Styra R. (2008). Understanding, compliance and psychological impact of the SARS quarantine experience. Epidemiol. Infect., vol. 136, pp. 997–1007.