Психологічна характеристика типів функціональної спрямованості переживання самотності

Анотація

Стаття присвячена вивченню особливостей «Я-функцій» осіб з різною функціональною спрямованістю переживання самотності. Розглянуті погляди вчених на визначення понять «самотність» уявлення про функції «Я» в рамках гуманструктуральної моделі особистості Г. Аммона. Викладені результати емпіричного дослідження, спрямованого на визначення особливостей Я-функцій осіб з різною функціональною спрямованістю переживання самотності. Встановлено взаємозв’язки між показниками Я-функцій: агресією, тривогою, внутрішнім і зовнішнім Я-обмеженням, нарцисизмом, сексуальністю та показниками типів функціональної спрямованості переживання самотності. Виокремлено групи самотворчого, адаптивного та саморуйнівного типу переживання самотності. Встановлено, що групи осіб з різним типом переживання самотності відрізняються специфікою прояву Я-функцій (конструктивні, деструктивні, дефіцитарні). Надано описову характеристику профілів Я-функцій осіб з різним типом функціональної спрямованості переживання самотності, складено їх психологічний портрет. Доведено, що особам самотворчого типу переживання самотності притаманні: товариськість, комунікабельність, емпатія, відкритість, здатність до конструктивного подолання труднощів і міжособистісних конфліктів, висока самооцінка, почуття власної гідності, здорове честолюбство, реалістичність в сприйнятті себе і інших, емоційна і духовна зрілість, здатність до обміну чуттєвими переживаннями і емоційним досвідом. Для осіб з адаптивним типом переживання самотності (СА) характерні: контроль міжособистісної дистанції, раціональне використання наявних сил, ресурсів, труднощі в постановці і відстоюванні особистісно значущих цілей, неузгодженість емоційного досвіду, нестабільність ставлення до себе, емоційне знецінення важливих подій і значимих стосунків, блокування активності, поява відчуття втоми, нудьги і душевної порожнечі. Особам саморуйнівного типу переживання самотності (СР) властиві: уникнення контактів, небажання вступати в «діалог», нездатність до компромісів, конфліктність, нетерпимість до критики, гіперконтроль проявів власних переживань і почуттів, неприйняття проблем оточуючих і небажання «підпускати» їх до власних проблем, відчуття емоційної порожнечі і загальне зниження активності, труднощі в самореалізації, непослідовна поведінка.