Ostracyzm – wykluczenie społeczne – niekorzystna sytuacja społeczna

Вікторія  НАЗАРЕВИЧ

doi:10.38014/ehs-ss.2020.2.03

Автор(и)

Вікторія НАЗАРЕВИЧ Кандидат психологічних наук, доцент кафедри вікової та педагогічної психології Рівненського державного гуманітарного університету, Рівне, Україна

DOI:

https://doi.org/10.38014/ehs-ss.2020.2.03

Ключові слова:

остракізм, остракізатор, жертва, соціальне вигнання, соціальне неблагополуччя, реляційна агресія, каузальна атрибуція

Анотація

Стаття розкриває поняття соціальної ізоляції – остракізм як стан соціального неблагополуччя, який через характерологічні та феноменологічні особливості містить аспекти загрози для нормативного розвитку індивіда. Автор здійснює аналіз особливостей і закономірностей неприйняття індивідів в соціальному середовищі, що проявляється в діях, спрямованих на навмисне виключення індивіда з соціальної групи або процесів спільної діяльності. Сформовані психологічні механізми утворення остракізаторських тенденцій, які полягають: у неприйнятті членів групи для дисциплінування неприйнятних, асоціальних її членів, розвитку співпраці в співгруповому просторі; латентному типі залякування індивіда – реляційній агресії; формуванні негативної каузальної атрибуції, спираючись на власну інтерпретацію можливих дій жертви, при спостереженні за її поведінковими проявами. Вказано на взаємозалежність формування негативної атрибуції, її типів та соціального неприйняття особистості в міжгруповому просторі. Зроблено висновки, що основною причиною явища соціального неприйняття є невідповідність поведінки індивіда його соціальному статусу, стереотипним характеристикам та вже визначеним групою загальноприйнятим нормам.

Посилання

Berman, E. M. (2002). Workplace Relations: Friendship Patterns and Consequences (According to Managers). "Public Administration Review", 62, 217–230. [in English].

Femenia, N. & Warner, N. (ed.) (2012). The Silent Marriage: How Passive Aggression Steals Your Happiness. Creative Conflict Resolutions, Inc. [in English].

Gilovich, T. & Keltner, D. & Nisbett, R. E. (2005). Social psychology. New York: Norton and Company. [in English].

Leary, M. R. & Kowalski, R. M. & Smith, L. (2003). Case studies of the school shootings. "Aggressive Behavior", 29, 202–214. [in English].

Malle, B. F. (2004). How the Mind Explains Behavior. Folk Explanations, Meaning, and Social Interaction. Cambridge: ABradford Book; MIT Press., 3, 7–8. [in English].

McLeod, S. A. (2010). Attribution theory. Retrieved from https://www. simplypsychology.org/attribution-theory.html [in English].

Moskowitz, G. B. (2005). Social cognition: Understanding self and others. Guilford Press. [in English].

Myers, D. G. (2010). Social Psychology. New York. [in English].

Olweus, D. & Limber, S. P.& Flerx, V. C. & Mullin, N. & Riese, J. & Snyder, M. (2007). Olweus bullying prevention program. Center City, MN: Hazelden. [in English].

Schaefer, B. (2004). Perceptions of others as a factor in the emergence of ambivalent feelings. "Psychology", 1, 24–51. [in Russian].

Smith, A. & Williams, K. D. (2004). R U There? Effects of ostracism by cell phone messages."Group Dynamics:Theory, Research, and Practice", 8, 291–301.[in English].

Soldatova G. (2003). Practical psychology of tolerance, or how to make the best strings of the human soul sound. "The Age of Tolerance: scientific and journalistic journal", 6, 16–19. [in Russian].

Trofimova E. L. (2009). Features of potentials of interethnic conflict in adolescence and their correction. Author's abstract. diss. cand. psych. sciences. Moscow: MGPPU. [in Russian].

Twenge, J. M. & Baumeister, R. F. & DeWall, C. N. & Ciarocco, N. J. & Bartels, J. M. (2007). Social exclusion decreases prosocial behavior. "Journal of Personality and Social Psychology", 92, 56–66. [in English].

Williams, K. D. (2001). Ostracism: The power of silence. New York: Guilford Press. [in English].

Williams K. D. (2007). Ostracism. "Annual Review of Psychology", 58, 425– 452.[in English].

Zadro, L. & Williams, K. D. & Richardson, R. (2005). Riding the “O” train: Comparing the effects of ostracism and verbal dispute on targets and sources. Group Processes & Intergroup Relations, 8, 125–143. [in English].