Психологічні та лінгвістичні чинники сприйняття і розуміння іншомовного тексту

Катерина  ОЛЕКСАНДРЕНКО; Ольга  МИСЕЧКО

doi:10.38014/ehs-ss.2019.2.12

Автор(и)

Катерина ОЛЕКСАНДРЕНКО Доктор психологічних наук, професор, завідувач кафедри іноземних мов, Хмельницький національний університет, м. Хмельницький, Україна https://orcid.org/0000-0001-9735-3715
Ольга МИСЕЧКО Кандидат педагогічних наук, доцент Національної академії державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького, м. Хмельницький, Україна https://orcid.org/0000-0003-4667-6252

DOI:

https://doi.org/10.38014/ehs-ss.2019.2.12

Ключові слова:

породження тексту, сприйняття, розуміння інформації, запам’ятовування, мовлення, семантична напруженість, рекурентність, дейксис

Анотація

Стаття присвячена проблемам дослідження лінгвістичних і психолінгвістичних чинників, які впливають на процес сприйняття та розуміння іншомовного тексту, що є важливою складовою у підготовці майбутніх фахівців з міжнародних відносин. Згідно із сучасними дослідженнями на рівні тексту реалізується задум висловлювання, проходить взаємодія мови і мислення. Описано найбільш поширені концепції дослідження тексту, зокрема лінгвістична, психологічна, методична, психолінгвістична. Проаналізовано категорію семантичної напруженості і лексичної рекурентності, які впливають на сприйняття, розуміння і запам’ятовування текстового матеріалу. Семантична напруженість тексту визначається як суб’єктивна категорія, зумовлена ступенем смислової і змістової новизни тексту для реципієнта. До основних чинників, які підвищують семантичну напруженість тексту відносять: лексичні одиниці з широкою семантикою, спеціальну термінологію, дейктичні одиниці, оказіональні слова, слова з імпліцитним значенням, абревіації та власні назви, референтну неоднозначність лексичних одиниць тощо. Встановлено, що семантична напруженість може виконувати дві основні функції: конструктивну і деструктивну, де конструктивність напруженості полягає у тому, що вона являє собою джерело нової інформації, а її деструктивність призводить до неадекватно сприйняття і розуміння. Рекурентність визначається як механізм породження, репрезентації та актуалізації смислу. Зазначається, що рекурентність можна досліджувати у широкому та вузькому контекстах. У вузькому значенні рекурентність розглядається як повтор на рівні структурної організації тексту, де вона репрезентується відповідними одиницями на фонетичному, морфологічному, лексичному, синтаксичному рівнях. У широкому розумінні рекурентність - це культурна і лінгвокультурна універсалія, яка є ключовою для гуманітарних наук. Встановлено, що надмірна насиченість письмового тексту рекурентними одиницями негативно впливає на процес перекладу, викликаючи розсіювання уваги, створення хибного уявлення про простоту і зрозумілість матеріалу, зниження запам’ятовування і як результат неправильного відтворення. Теоретичні положення були підтверджені експериментальними даними: для успішного запам’ятовування коефіцієнт рекурентності не повинен перевищувати показника 0,20-0,25. Отримані результати можна використовувати у навчанні як усного , так і письмового видів перекладу.

Посилання

Admoni, V.G. (1969) Sintaksichskoye napryazheniye v stikhye i prozye [Syntctic tension in poetry and prose] Invariantnyie sintaksicheskiye znacheniya i structura predlozheniya (doklady na konferentsii po tyeoreticheskim problemam sintaksisa – Invariant syntactic meanings and sentence structure (Reports at the conference on theoretical problems of syntax), (pp. 5 – 16). Moscow: Nauka [in Russian].

Bart, R. (2007) Vid tvoru do tekstu [From work to text] Antologiya svitovoyi literaturno – krytychnoyi dumky XX st. – Anthology of the world literary – critical thought, (pp. 451-458). Lviv: Vyd-vo “Litopys” [in Ukrainian].

Bakhtin, M.M. (1979). Estetika slovesnogo tvorchestva [Aesthetics of Verbal Art]. M: Logos [in Russian].

Belokopytova, I.A. (2010). Rekurrentnost’ kak lingvokulturnaya kategoriya (na material russkogo i nemetskogo yazykov) [Recurrency as a linguistic and cultural category]. Extended summary of Ph.D. dissertation. Krasnodar: Krasnodar State University [in Russian].

Bogin, G.I. (2003). Tipologiya ponimaniya teksta [Typology of text comprehension]. Kalinin: Kalin State University [in Russian].

Valgina, N.S. (2003) Teoriya tyeksta [Theory of Text]. Moscow: Logos [in Russian].

Vasilyeva, O.F. (2000). Metodika interpretatsionnogo tipa v praktike obucheniya chtyeniyu [Method of interpretational type in practice of teaching reading]. Moscow: MGU [in Russian].

Vitgenstein, L. (1985).Filosofskiye issledovaniya [Philosophical researches]. Novoye v zarubezhnoi lingvistike - New in foreign linguistics,16, (pp.79 – 128). Moscow: Progress [in Russian].

Vlakhov, S., Florin, S. (1986). Neperevodimoye v perevode: monografiya [Untranslatable in translation: monograph]. Moscow: Vysshaya shkola [in Russian].

Vygotsky, L.S. (1991). Pedagogicheskaya Psikhologiya [Educational Psychology]. Moscow: Pedagogika-Press. [in Russian].

Gadamer, H.- G. (1988). Istina i metod [Truth and method]. Moscow: Progress [in Russian].

Galperin, I.R. (1981). Tekst kak ob’yekt lingvisticheskogo issledovaniya [Text as an object of linguistic research]. Moscow: Nauka [in Russian].

Humboldt, W. (1984). Izbrannyie trudy po yazykoznaniyu [The selected works on linguistics]. Moscow: Progress [in Russian].

Zhinkin, N.I. (1982). Rech kak provodnik informatsii [Speech as a conduit of information]. Moscow: Nauka [in Russian].

Zalevskaya, O.O. (2005). Psikholingvisticheskiye issledovaniya. Slovo. Tekst: Izbrannye trudy [Psycholinguistic researches. Word. Text: Selected works]. Moscow: Gnozis [in Russian].

Zalevskaya, O.O, Medvedeva, I.L. (2002). Psikholingvisticheskiye problemy uchebnogo dvuyazychiya [Psycholinguistic problems of educational bilingualism]. Tver: Tver State University [in Russian].

Zasyekin, S.V. (2006). Psykholingvistychni aspekty perekladu [Psycholinguistic aspects of translation]. Lutsk: VIEM [in Ukrainian].

Zimnyaya, I.A. (1992). Reproduktivnost’ i produktivnost’ v obuchenii inostrannym yazykam [ Reproductivity and productivity in foreign languages teaching]. Inostrannyye yazyki v shkole – Foreign languages in school, 1, 16-21 [in Russian].

Karnap, R. (2009). Filosofiya prostranstva i vremeni [Philosophy of space and time]. Moscow: Librokom [in Russian].

Klychnikova, Z.I. (1983). Psikhologicheskiye osobennosti obucheniya chteniyu na inostrannom yazyke [Psychological peculiarities of teaching reading of foreign texts]. Moscow: Prosvyeshcheniye [in Russian].

Kolobayev, V.K. (1989). Psikhologiya vospriyatia i organizatsiya uchebnogo materiala [Psychology of perception and organization of educational material]. Voprosy psikhologii – Issues of psychology, 6, 61 – 69 [in Russian].

Kubryakova, Ye.S. (2004). Yazyk i znaniye. Na puti polucheniya znanii o yazyke: chasti rechi s cognitivnoi tochki zreniya. Rol yazyka v poznanii mira [Language and Knowledge. On the way to knowledge acquisition about language: parts of speech from the cognitive point of view. Role of language in cognition of the world]. Moscow: Yazyki slavyanskoi kultury [in Russian].

Leontyev, A.A. (1999). Osnovy psikholingvistiki [Fundamentals of psycholinguistics]. Moscow: Smysl [in Russian].

Austin, J. (1986). Slovo kak deistviye [Word as action], Novoye v zarubezhnoi lingvistike - New in foreign linguistics,17, (pp. 20 – 130). Moscow: Progress [in Russian].

Ostrinskaya, N.N. (2013). Leksicheskiye sredstva sozdaniya emotsyonalnoekspressivnoi napryazhonnosti khudozhestvennogo diskursa [Lexical means of emotional-expressive strain creation of literary discourse] Chelovek. Yazyk. Kultura. – Man. Language. Culture. (pp. 327 – 333). Kiev: Izdatelskiy dom Dmitriya Burago [in Russian].

Selivanova, Ye.A. (2000). Osnovy lingvisticheskoi teorii teksta i kommunikatsii [Fundamentals linguistic theory of text and communication]. Kiev: Fitosotsiotsentr [in Russian].

Skalkin, V.L. (1981). Osnovy obucheniya ustnoi inoyazychnoi rechi [Essentials of teaching speaking a foreign language]. Moscow: Rus.yazyk [in Russian].

Saussure, F.de (2016). Kurs obshchei lingvistiki [Course of general linguistics]. Moscow: Librokom [in Russian]

Shubin, E. (1972). Yazykovaya communikatsiya i obucheniye inostrannym yazykam [Language communication and teaching foreign languages]. Moscow: Prosvyeshcheniye [in Russian].

Boost, K. (1964). Neue Untersuchungen zum Wesen und zur Struktur des deutschen Satzes. Berlin: Akademie-Verlag.

Cuyckens, H., Dirven, Rene., Taylor, John-R. (Eds.)(2003). Cognitive Approaches to Lexical Semantics. Cognitive Linguistic Research, 23, 1 - 28.

Schlik, M. (1985). General Theory of Knowledge. Open Court Publishing.

Wasilewski, J. (2009). Contemporary Understanding of the Reading Process and Reading Strategies Used by ESOL Learners while Reading a Written Discourse [Electronic Discourse] Humanising Language Teaching, 4. Available at: http: // hltmag.co.uk /aug09/ mart 02.htm.